Рассмотрена методика для определения остаточного ресурса нефтегазопромышленных трубопроводов, которые подвергаются коррозионно-эрозионному воздействию, у которых максимальный износ стенки не более чем в три раза превышает среднее для всего трубопровода значение.

Рассмотрена оценка малоцикловой долговечности по критерию зарождения трещины при наличии выявленных диагностикой нетрещиновидных дефектов: вмятин, задиров, рисок - с учётом теоретических коэффициентов концентрации напряжений. Приведен расчет остаточного ресурса по характеристикам трещиностойкости.

Описано агрегат ударного подрібнення струменю металевих розплавів ударними лопатками, які швидко обертаються. На прикладі виготовлення порошків сплавів міді об'ємом 2 - 2,5 т/год показано позитивні чинники методу ударного подрібнення: високий вихід необхідних фракцій (90 - 92 %), незначні витрати електричної енергії (4 - 8 Вт на 1 кг розплаву), невеликі габарити, нескладність і невелика вартість обладнання для ударного подрібнення. Наведено технічні характеристики розпилених порошків бронз. Зазначено перспективу багатотонажного виготовлення порошків сплавів міді, заліза та нікелю, а також порошків, які мають спеціальні властивості.

Розглянуто методику для визначення оптимальної товщини бандажів та залишкового ресурсу нафтогазопромислових трубопроводів, підсилених бандажем.

Запропоновано технологію ремонту трубопроводів бандажами з полімерно-композитних матеріалів, який проводиться без зупинки роботи трубопроводу. За даною технологією використовуються полімерно-композитні бандажі на основі вітчизняних матеріалів, що призначені для проведення ремонтних робіт на нафтогазопроводах, які мають локальні дефекти тіла труби (корозія, механічні пошкодження, розшарування) і зварних швів.

Розглянуто експериментальну методику для визначення стану композитного бандажа нафтогазопромислових трубопроводів, які піддаються дії внутрішнього тиску та згинального зусилля.

Визначено теоретичні засади фразеологізації народних порівнянь, опрацьовано їх ідеографічну класифікацію з метою виявлення ідеографічних груп, ідеографічних і синонімічних рядів, а також структурно-семантичних моделей. Проаналізовано мотиви та шляхи виникнення варіантів стійких народних порівнянь, показано модифікаційні зміни на різних мовних рівнях (фонетичному, морфологічному, синтаксичному). Описано основні шляхи та способи формування стереотипних образів-характеристик антропонімів за допомогою образних стійких народних порівнянь.

Досліджено інтенсивність розчинення порошків карбонільного заліза різної дисперсності (середній розмір частинок 1 - 3, 2 - 5 та 25 - 50 мкм) у модельному розчині шлункового соку та плазмі крові для оцінки придатності порошків як харчових домішок. Порошки були розмелені у млині, розробленому та виготовленому в Інституті проблем матеріалознавства НАН України. Ефективність розмелу забезпечувалась за рахунок взаємодії частинок сипучих матеріалів між собою та з поверхнею робочої камери. Показано, що порошки заліза більш активно взаємодіють з біологічними середовищами завдяки присутності в них органічних кислот, які перетворюють залізо в гідрооксидну форму. Це сприяє подальшому зв'язуванню заліза білками плазми крові та пепсином шлункового соку з утворенням легкорозчинних комплексів. Інтенсивність розчинення порошків заліза в біологічних середовищах прямо залежить від їх дисперсності. Так, подрібнення порошку карбонільного заліза протягом 60 хв майже вдвічі збільшує активність його взаємодії з плазмою крові та модельним розчином шлункового соку, а отже, засвоєння організмом людини.

Розкрито теоретико-методичні основи управління інноваційним розвитком цукробурякового виробництва в частині сутності й особливостей даного соціально-економічного явища, проблем розвитку відносин власності й екологізації виробничо-господарської діяльності аграрного сектора, становлення соціоекономіки в аграрних господарюючих суб'єктах. Особливу увагу приділено аналізу сучасного стану та тенденціям розвитку управління інноваційними процесами в підприємствах цукробурякового виробництва в розрізі оцінки макро- та мікроекономічних умов їх функціонування, ресурсного забезпечення й економічної ефективності. Науково обгрунтовано вагомість оптимізації виробництва цукрових буряків та їх промислової переробки на регіональному рівні, доцільність вдосконалення управління маркетингом продукції цукробурякового виробництва, необхідність розробки та впровадження управлінських інновацій в досліджуваних підприємствах як основних напрямів підвищення економічної ефективності управління інноваційним розвитком цукробурякового виробництва.

Визначено місце і роль управління інноваційним розвитком для підвищення ефективності цукробурякового виробництва (ЦВ). Обгрунтовано теоретико-методичні підходи та практичні рекомендації щодо інноваційного розвитку цукрової галузі України. Розкрито передумови та особливості управління інноваційним розвитком у досліджуваних підприємствах. Досліджено сучасний стан та тенденції розвитку управління інноваційними процесами в ЦВ. Обгрунтовано напрями підвищення економічної ефективності управління інноваційним розвитком ЦВ на основі авторської економіко-математичної моделі оптимізації виробництва цукрових буряків та їх промислової переробки. Удосконалено організаційно-економічний механізм використання комплексу маркетингових інструментів, що в управлінні ринковою діяльністю підприємств ЦВ дозволяє враховувати новітні науково-технічні та технологічні здобутки. Розроблено механізм поглиблення інтеграційних зв'язків між учасниками ЦВ та розподілу прибутку.

Складність патології зумовлює використання різних методів чи їх комбінації для лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ). Мета роботи - сучасний погляд на проблему лікування АВМ головного мозку. Проаналізовано літературні дані з лікування АВМ з застосуванням різних методів (емболізації, радіохірургії, мікрохірургії). Вибір того чи іншого методу лікування або застосування їх комбінації має враховувати радикальність виключення, можливі ускладнення у зв'язку з втручаннями, первинні прояви захворювання, та у будь-якому випадку не повинні перевищувати ризик природного перебігу захворювання. Висновки: вибір тактики лікування пацієнтів з АВМ залишається актуальним. Останнім часом перевагу в лікуванні церебральних мальформацій віддають малоінвазивним методикам.

Викладено актуальні аспекти бухгалтерського обліку за умов ринкової економіки. Висвітлено основні проблеми бухгалтерського обліку підприємств аграрної сфери. Визначено шляхи удосконалення бухгалтерського обліку підприємств аграрної сфери. Запропоновано напрями удосконалення аудиту та аналізу підприємств аграрної сфери за умов ринкової економіки.

Проаналізовано результати ендоваскулярного оперативного лікування 84 хворих з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) судин спинного мозку різної локалізації. Вивчено динаміку регресу неврологічних порушень у ранній та віддалений післяопераційний період. Увагу приділено аналізу залежності результатів від типу АВМ. Показано, що сучасні методи ендоваскулярної емболізації є більш радикальними та не викликають реваскуляризації АВМ на відміну від методик, які використовувались раніше (1980 - 1990 рр.).

Мета роботи - вивчити ефективність реконструктивних ендоваскулярних втручань під час лікування аневризм гігантського розміру внутрішньої сонної артерії за допомогою потік-скеровуючих стентів за даними мультицентрових досліджень. Проаналізовано мультицентрові дослідження ефективності потік-скеровуючого стента Pipeline ("trial for FDA approval", "PUFS", "The PED for the Intracranial Treatment of Aneurysms (PITA) trial"), а також деяких доповідей про результати лікування великих та гігантських аневризм за допомогою стента PED. Результати оцінювали на підставі даних соматичного та неврологічного огляду хворого, селективної церебральної ангіографії, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії. Аналіз результатів декількох досліджень ефективності лікування великих та гігантських аневризм з використанням потік-скеровуючого стента Pipeline, в яких взяли участь загалом 226 паціентів, виявив, що 90 % аневризм були розташовані в системах внутрішніх сонних артерій, решта і у басейні вертебральних артерій. У середньому було імплантовано 1,94 PED у розрахунку на одну аневризму. Повної оклюзії аневризм досягнуто у 90 % хворих. Частота ускладнень в середньому становила 5 %, в тому числі смерть, що надало підставу вважати PED ефективним та достатньо безпечним пристроєм для лікування аневризм. Висновки: реконструктивні ендоваскулярні втручання є високоефективними та відносно безпечними під час лікування гігантських аневризм внутрішньої сонної артерії. PED є методом вибору у випадках, коли збереження материнської судини є обов'язковим. Вибір показань до оперативного втручання й оптимальної методики має грунтуватися на результатах оцінки клінічних виявів захворювання, стану колатерального кровотоку та соматичного стану хворого.

Наведено клінічний випадок тривалого спостереження та ендоваскулярного лікування пацієнта 33 років з артеріо-венозною мальформацією грудного та поперекового відділу спинного мозку. У результаті проведеного оперативного втручання досягнуто тотального виключення мальформації за допомогою гістоакрилу. Проаналізовано динаміку неврологічних симптомів до і після ендоваскулярного лікування.

Проаналізовано літературу щодо клінічних виявів артеріовенозних мальформацій (АВМ) головного мозку. Виявлено, що частка АВМ становить 1,5 - 4,0 % від внутрішньочерепних утворень, а їх поширеність - 1,34 випадку на 100 тис. населення. Внутрішньочерепні АВМ виникають дещо частіше у чоловіків, ніж у жінок. Приблизно 65 % внутрішньочерепних АВМ локалізуються у півкулях головного мозку, 15 % - у глибинних та серединних структурах, а решта - у задній черепній ямці. Внутрішньочерепні АВМ виявляються крововиливами у 53 % випадків. Ризик повторного крововиливу становить 6 % протягом першого року після крововиливу і 2 % на рік протягом 20 років після першого крововиливу. Зазначено щодо відносно високого ризику крововиливу у дітей з АВМ. У 62 % хворих, які перенесли крововилив з АВМ, не було неврологічної інвалідизації, у 25 % мала місце незначна інвалідизація, у 6 % - значний неврологічний дефіцит. Судомні напади є другим за частотою виявом внутрішньочерепних АВМ - 24 - 32 %. Частота виникнення епілепсії de novo становила 18 % під час спостереження протягом 20 років після встановлення діагнозу. Ризик розриву АВМ невеликого розміру дорівнював 52 % під час спостереження протягом 5-ти років після встановлення первинного діагнозу, АВМ великого розміру - 10 %. Асоційовані аневризми є предиктором крововиливу у хворих з АВМ: ризик крововиливу становить 7 % на рік, тоді як у разі АВМ без аневризми - 1,7 %.

Цель работы - оценить результаты лечения церебральных артериальных аневризм, прооперированных с применением ассистирующих методов. В период с 2008 по 2013 гг. с применением ассистирующих методов прооперированы 62 церебральные мешотчатые аневризмы (МА) у 55 пациентов. Мужчин - 25 (45,5 %), женщин - 30 (54,5 %). Возраст больных - от 23 до 67 лет (средний возраст - 48 лет). Баллон-ассистирующий метод успешно применен для выключения из кровотока МА в 18 (29,5 %) случаях, в остальных случаях - стент-ассистенция. В группе баллон-ассистенции преобладали аневризмы внутренней сонной артерии (ВСА), в группе стент-ассистенции аневризмы ВСА выявлены в 17 наблюдениях, среднемозговой артерии - в 12, передней мозговой/передней соединительной артерии - в 9, вертебробазилярного бассейна - в 6. Большинство аневризм (95,1 %) имели сложное рентген-анатомическое строение (ширина шейки превышала 4 мм, преобладали аневризмы больших размеров). Баллон-ассистенция оказалась успешной в 18 (90 %) из 20 случаев. Частота первичной тотальной окклюзии МА составила 77,8 %. Успешная стент-ассистенция проведена при окклюзии 43 (97,7 %) аневризм, в 1 случае потребовалась комбинация двух методов с применением техники "Balloon-in-stent". Частота первичной тотальной окклюзии МА составила 54,5 %, субтотальной (>> 95 % объема аневризмы) - 22,7 %. Таким образом, хорошие результаты получены в 77,2 % наблюдений. Использование стент- и баллон-ассистирующих методов позволило расширить показания к эмболизации анатомически сложных церебральных артериальных аневризм, а также повысить плотность и радикальность окклюзии аневризмы микроспиралями.

Рассмотрен ряд событий за последние десятилетия, оказавших наибольшее влияние на стратегию и тактику лечения ишемического инсульта (ИИ). Освещены основные концепции, рандомизированные клинические исследования и современные подходы к диагностике, лечению и профилактике ИИ.

Вивчено ефективність та безпечність емболізації артеріо-венозних мальформацій (АВМ) спинного мозку за допомогою гістоакрилу. Проаналізовано 31 випадок лікування спінальних АВМ у Науково-практичному центрі едоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України у період з 2005 до 2014 р. Лікування передбачало ендоваскулярну оклюзію АВМ спинного мозку за допомогою клеючої субстанції - гістоакрилу. Методика введення гістоакрилу залежала від гемодинаміки спінальної мальформації. За результатами досягнуто тотального виключення мальформацій у 6 (20,7 %) хворих, у решти - субтотального. Вивчено неврологічні симптоми до і після ендоваскулярного лікування патології. Висновки: гістоакрил доцільно використовувати для облітерації спінальних АВМ. Техніка емболізації є доступною та добре розробленою. На користь застосування гістокрилу свідчать позитивні віддалені клінічні результати, відсутність рецидивів та побічних ефектів.

Мета роботи - вивчити чинники ризику, які призводять до ускладнень під час лікування артеріальних аневризм головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Проведено лікування 17 хворих з інтракраніальними аневризмами судин головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Вік хворих - від 44 до 66 років. Серед пацієнтів переважали жінки (62,5 %). За локалізацією аневризм розподіл хворих був таким: басейн передньої циркуляції - 87,5 % випадків, задньої циркуляції - 12,5 %. Діагноз у більшості випадків установлено на підставі даних магнітно-резонансної томографії, показання до проведення оперативного втручання - на підставі даних церебральної ангіографії. В усіх випадках використовували потікскеровуючий стент Pipeline (EV3) та FRAD (MICROVENTION). У 13 хворих відзначено повний регрес неврологічної симптоматики за модифікованою шкалою Ренкіна в період до одного року. В одного хворого неврологічна симптоматика залишилась без змін, ще в одного - посилилась. Померли 2 хворих. В одному випадку причиною смерті було гостре порушення мозкового кровотоку за змішаним типом, яке виникло через 2 год після оперативного втручання. В другому випадку летальний наслідок не був пов'язаний з ходом оперативного втручання та первинним захворюванням. Висновки: реконструктивне ендоваскулярне лікування гігантських артеріальних аневризм та аневризм великих розмірів з використанням потікскеровуючих стентів дало хороші клінічні та ангіографічні результати з прийнятними ризиками, що має важливе значення з огляду на високу захворюваність і смертність, пов'язану з цією патологією. Виявивши чинники ризику, які можуть призвести до ускладнень, під час лікування таких пацієнтів, питання про вирішення проблеми залишається відкритим, адже впливати на більшість з них неможливо.